TsDKFFA logo

Центральний державний кінофотофоноархів України
імені Г. С. Пшеничного

СТОЛІТНІЙ І ЗАВЖДИ МОЛОДИЙ

Театр ім. Івана Франка розпочав свій сценічний шлях 28 січня 1920 р. п’єсою В. Винниченка «Гріх». Від перших років свого існування він постав як потужний колектив з високим творчим потенціалом. Святкуючи п’ятиріччя Театру ім. Івана Франка, художній керівник і головний режисер Г. Юра так охарактеризував творчу суть нового театру: «Що являє собою зараз Театр імені Івана Франка, чи це академічний театр? Ні, в розумінні закостенілих форм, це не академічний театр. Це театр, який увібрав у себе весь спадок театрального мистецтва і використав їх у своїй художній роботі. Але разом з тим це театр експериментальний, який шукає нові засоби сценічної виразності».

Постійне прагнення творчого пошуку, яскравість і самобутність акторського втілення сценічних образів, неординарні режисерські рішення відзначають роботу франківців, які невтомно знайомили і знайомлять глядача із творами світової драматургії й кращими українськими авторами, навіть відверто заштампований соцреалістичний репертуар 1940–1950-х рр., силою творчого генія їм вдавалося перетворювати на яскраве видовище.

З Київським академічним драматичним театром імені Івана Франка нерозривно пов’язані визначні імена корифеїв української сцени Г. Борисоглібської, А. Бучми, Н. Ужвій, Ю. Шумського, К. Осмяловської, О. Ватулі, Т. Юри, О. Юри-Юрського, Ф. Барвінської, В. Добровольського, Д. Мілютенка, П. Нятко, О. Кусенко, Є. Пономаренка, М. Яковченка, Ю. Ткаченко, Б. Ступки та ін. Театральне мистецтво ХХ ст. неможливо уявити без двох будівничих театру ім. Івана Франка, його багаторічних художніх керівників і режисерів Гната Юри і Сергія Данченка.

У зібранні Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного зберігається понад 1000 фотодокументів, які висвітлюють діяльність Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка. Документальний масив (часові межі 1920–2000 рр.) укладений за хронологічним принципом. Світлини супроводжуються довідковими даними, що включають інформацію про зафіксовану подію або особу чи осіб, місце, дату, автора зйомки, обліковий архівний номер. Серед фотодокументів можна виділити подієві фотографії (переважно сцени з вистав, репетиції, підготовка акторів до спектаклю, виготовлення реквізиту, участь акторів у різних офіційних заходах, зустрічах із глядачами, повернення із гастрольних поїздок), портретні індивідуальні та групові фото (офіційні та ситуативні знімки, фото в образах персонажів), видові фотографії (екстер’єр та інтер’єр будівлі театру, сценографія окремих вистав).