gov.ua Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г.С. Пшеничного
 Головна  |  Про архів  |  Контакти |  Вакансії  |  Анонси | Мапа сайту 

09.06.2021

Я все життя мріяла співати

«Виходячи на сцену, я щоразу налаштовувала себе так,
ніби це буде мій останній виступ.
І я маю співати так,
аби глядачі запам’ятали на все життя мій голос»

Євгенія Мірошниченко

Майбутня співачка народилася 12 червня 1931 року в селі Першому Радянському Харківської області у сільській родині Семена та Сусанни Мірошниченків. Сім’я з великими труднощами пережила воєнне лихоліття. Батько загинув на фронті, й мати лишилася одна з трьома дітьми – Люсею, Женею і Зоєю. Після визволення Харкова у 1943 році старших Люсю і Женю зарахували до спеціалізованого жіночого ремісничого училища радіосправи, де Женя навчалася на слюсаря-складальника. Там дівчинка брала участь у художній самодіяльності – спочатку танцювала, потім співала в хорі, яким керував хормейстер і композитор Зиновій Заграничний, котрий першим розгледів талант юної вихованки.

Після закінчення училища Євгенія працювала слюсарем-складальником першого розряду на Харківському електромеханічному заводі, але її часто запрошували на виступи до Києва. Лише в 1951 році вона вступила до Київської консерваторії у клас досвідченого педагога Марії Донець-Тессейр. Професор стала для Євгенії справжнім другом, саме вона підготувала її до надскладного Міжнародного конкурсу вокалістів у Тулузі (Франція), де Євгенія стала лауреатом і одержала Велику премію й кубок міста Парижа.

Випускний іспит у консерваторії одночасно виявився дебютом Євгенії Мірошниченко на сцені уславленого Київського театру опери та балету, з яким вона назавжди пов’язала свою долю. Було це навесні 1957 року. Женя співала партію Віолетти в опері Джузеппе Верді «Травіата» й зачарувала присутніх у залі рідкісним за красою голосом, а головне – щирістю й правдивістю у передачі глибоких почуттів героїні. Євгенія Мірошниченко розповідала: «Своє народження як співачки пов’язую насамперед із «Травіатою» – цим шедевром Джузеппе Верді. Саме в ній відбулося моє артистичне становлення. А трагічна й чарівна Віолетта – моя незрадлива й щира любов».

Одна за одною у репертуарі Євгенії Семенівни з’являються партії Венери («Енеїда» Миколи Лисенка), Мюзетти («Богема» Джакомо Пуччіні), Стасі («Перша весна» Германа Жуковського), Цариці ночі («Чарівна флейта» Вольфганга Амадея Моцарта), Розіни («Севільський цирульник» Джоаккіно Россіні), Джільди («Ріголетто» Джузеппе Верді), Лакме (однойменна опера Лео Деліба), Церліни («Фра-Дияволо» Данієля Обера), Лейли («Шукачі перлів» Жоржа Бізе).

Володіючи бездоганною технікою виконання, Євгенія Семенівна часто зверталася до творів, у яких могла продемонструвати свою високу віртуозну майстерність. Недаремно в її концертному репертуарі «Соловейко» Марка Кропивницького, «Солов’їний романс» Анатолія Кос-Анатольського та «Соловей» Олександра Аляб’єва, «Венеціанський карнавал» Юліуса Бенедикта, «Казки Віденського лісу» Йоганна Штрауса – справжні вершини складності для колоратурного сопрано.

Окрім арій з популярних опер, вона співала в концертах уривки з маловідомих «Ернані» та «Сицилійської вечірньої» Джузеппе Верді, «Міньйона» Амбруаза Тома, «Лінди із Шамуні» Гаетано Доніцетті, романси Сергія Рахманінова, Петра Чайковського, Миколи Римського-Корсакова, Цезаря Кюї, твори зарубіжних авторів – Йоганна Себастьяна Баха, Антоніна Дворжака, Каміля Сен-Санса, Жюля Массне, Станіслава Монюшка, Едварда Гріга, українських композиторів – Юлія Мейтуса, Платона Майбороди, Ігоря Шамо, Олександра Білаша, Юдіфі Рожавської…

Велике місце в її репертуарі займали українські народні пісні. Євгенія Семенівна – одна з найкращих виконавиць найскладнішого для вокалістів «Концерту для голосу» з оркестром Рейнгольда Глієра.

Майже тридцять років Євгенія Семенівна присвятила педагогічній діяльності в Національній музичній академії України імені Петра Чайковського. Вона терпляче, з любов’ю виховувала учнів і не просто навчала професії співака – вона прищеплювала їм прагнення ніколи не зупинятися, а завжди йти вперед до мистецьких вершин.

Пропонована добірка аудіовізуальних документів висвітлює творчий шлях співачки, представляє Євгенію Семенівну у різних образах на сцені та дозволяє насолодитися колоритним голосом оперної примадонни.

1 / 19
Сцена з опери композитора Г. Майбороди «Мілана» у постановці Київського театру опери і балету ім. Т. Г. Шевченка. Ролі виконують: Мілана – народна артистка УРСР Л. Лобанова, Йолан – артистка Є. Мірошниченко.
Київ, 26 жовтня 1957 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-85533
2 / 19
Лауреати міжнародного конкурсу вокалістів у м. Тулуза (Франція), солісти Київського театру опери і балету ім. Т. Г. Шевченка (зліва направо) А. Кікоть, В. Тимохін, Є. Мірошниченко.
Київ, листопад 1958 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-76200
3 / 19
Солістка Київського театру опери і балету ім. Т. Г. Шевченка Є. Мірошниченко виступає на вечорі, присвяченому відкриттю Днів болгарської культури в Україні.
Київ, 1959 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-80733
4 / 19
Народна артистка УРСР, солістка Київського театру опери і балету ім. Т. Г. Шевченка Є. Мірошниченко під час виступу на концерті у філармонії.
Київ, липень 1964 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 2-73645
5 / 19
Сцена з опери Ж. Массне «Манон» у виконанні артистів Київського театру опери і балету ім. Т. Г. Шевченка. У ролі Манон – народна артистка СРСР Є. Мірошниченко.
Київ, 3 січня 1968 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-104726
6 / 19
Сцена з опери Г. Доніцетті «Лючія ді Ламмермур» у постановці Київського театру опери і балету ім. Т. Г. Шевченка. У ролі Лючії – народна артистка СРСР Є. Мірошниченко.
Київ, 11 січня 1969 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-105066
7 / 19
Сцена з опери Д. Обера «Фра-Дияволо» у постановці Київського театру опери і балету ім. Т. Г. Шевченка. Церлина – народна артистка СРСР Є. Мірошниченко.
Київ, 15 січня 1969 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-105070
8 / 19
Сцена з опери Дж. Верді «Трубадур» у постановці Київського театру опери і балету ім. Т. Г. Шевченка. У ролі Леонори – народна артистка СРСР Є. Мірошниченко.
Київ, 1970-ті рр.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. С-648
9 / 19
Мірошниченко Євгенія Семенівна.
Київ, 1970-ті рр.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 2-137252
10 / 19
Солістка Київського театру опери і балету ім. Т. Г. Шевченка, народна артистка СРСР Є. Мірошниченко у ролі Манон у опері Дж. Пуччіні «Манон Леско».
Київ, 1970-ті рр.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-183576
11 / 19
Сцена з опери М. Римського-Корсакова «Золотий півник» у постановці Київського театру опери і балету ім. Т. Г. Шевченка. У ролі Шемаханської цариці – народна артистка СРСР Є. Мірошниченко.
Київ, 1970-ті рр.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-183620
12 / 19
Мірошниченко Євгенія Семенівна.
Київ, 1970-ті рр.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-183572
13 / 19
Сцена з опери Дж. Верді «Травіата» у постановці Київського театру опери і балету ім. Т. Г. Шевченка. У ролі Віолетти – народна артистка СРСР Є. Мірошниченко.
Київ, 1970-ті рр.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-241562
14 / 19
Солістка Київського театру опери і балету ім. Т. Г. Шевченка, народна артистка СРСР Є. Мірошниченко.
Київ, 1970-ті рр.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-248377
15 / 19
Солістка Київського театру опери і балету ім. Т. Г. Шевченка, народна артистка СРСР Є. Мірошниченко.
Київ, 25 січня 1972 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 2-138374
16 / 19
Солістка Київського театру опери і балету ім. Т. Г. Шевченка, народна артистка СРСР Є. Мірошниченко.
Київ, 25 січня 1972 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 2-137082
17 / 19
Солістка Київського театру опери і балету ім. Т. Г. Шевченка, народна артистка СРСР Є. Мірошниченко під час виступу.
1974 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 2-116310
18 / 19
Народна артистка СРСР Є. Мірошниченко у ролі Лючії з опери Г. Доніцетті «Лючія ді Ламмермур».
Київ, 1 вересня 1981 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-246405
19 / 19
Народна артистка СРСР Є. Мірошниченко під час виступу у Колонній залі імені М. Лисенка Київської філармонії.
Листопад 1987 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-246406

---
15270Пісня «У вишневому садочку», композитор М. Вілінський, у виконанні Є. Мірошниченко. 1970 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного,
од. обл. 15270, од. зб. М-5530
18657Арія Розіни з опери «Севільський цирульник», композитор Д. Россіні, у виконанні Є. Мірошниченко. 1961 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного,
од. обл. 18657, од. зб. М-7468
29352Народна артистка СРСР Є. Мірошниченко розповідає про роботу з народним артистом УРСР В. Тольбою.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного,
од. обл. 15270, од. зб. М-5530
35058Українська народна пісня «Як би мені черевички», обробка М. Скорика, автор тексту Т. Шевченко, у виконанні Є. Мірошниченко у супроводі оркестру Київського театру опери і балету ім. Т. Г. Шевченка. 1985 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного,
од. обл. 35058, од. зб. М-15526
35088Арія Марфи з опери «Царева наречена», композитор М. Римський-Корсаков, у виконанні Є. Мірошниченко. 1986 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного,
од. обл. 35058, од. зб. М-15531
25104Арія Віолетти з 1-ї дії опери «Травіата», композитор Дж. Верді, у виконанні Є. Мірошниченко у супроводі оркестру Київського театру опери і балету ім. Т. Г. Шевченка. 1962 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного,
од. обл. 25104, од. зб. Г-6335