Тарас Шевченко

Тарас Шевченко

Шевченко як явище велике й вічне – невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з буттям рідної держави продовжується нею, вбираючи в себе нові дні й новий досвід народу, відгукуючись на нові болі та думи, стаючи до нових скрижалей долі. Він росте й розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення. Ми на вічному шляху до Шевченка.

Іван Дзюба

Осягнення і переосмислення багатогранної творчої спадщини Кобзаря є шляхом усвідомлення самих себе, своєї національної і культурно-історичної ідентичності.
Значна роль у цьому процесі належить архівам, як скарбницям документальної спадщини. В їхньому ряду – Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного – найбільший національний осередок зберігання та використання аудіовізуальних документальних ресурсів, у тому числі пов’язаних із постаттю видатного митця.
Напередодні ювілею Тараса Шевченка ми розпочинаємо реалізацію спеціального проекту, який буде висвітлювати заходи, що відбуватимуться в архіві впродовж 2013–2014 рр. у межах святкування видатної події в культурному житті України. Особливе значення у цьому проекті матиме розміщення на сайті архіву електронного ресурсу “Шевченкіана аудіовізуальна”, орієнтованого на задоволення потреб широкого кола користувачів.

До дня народження Т. Г. Шевченка
добірка аудіозаписів поетичних творів Кобзаря

play_circle_filled
pause_circle_filled
«Мені здається». Читає Володимир Сокирко (1957 р., од. обл. М-3982)
volume_down
volume_up
volume_off

«Мені здається».
Читає Володимир Сокирко
(1957 р., од. обл. М-3982)

play_circle_filled
pause_circle_filled
Плач Ярославни». Читає Наталія Ужвій (1958 р., од. обл. М-5068)
volume_down
volume_up
volume_off

«Плач Ярославни».
Читає Наталія Ужвій
(1958 р., од. обл. М-5068)

play_circle_filled
pause_circle_filled
«Холодний яр». Читає Олександр Гай (1960 р., од. обл. М-6748)
volume_down
volume_up
volume_off

«Холодний яр».
Читає Олександр Гай
(1960 р., од. обл. М-6748)

2 вересня 2013 року у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка відбувся Всеукраїнський Шевченківський урок, який транслювався в ефірі Першого національного каналу. Під час заняття використано кінодокументи із фондів архіву

ІНФОРМУЄМО ГРОМАДСЬКІСТЬ

Про наявність у фондах ретроспективної інформації
про Шевченківський національний заповідник "Тарасова гора" (м. Канів)

У фондах Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного зберігається понад 30 фотодокументів та 13 кінодокументів з історії Державного музею Т. Г. Шевченка, що входить до складу Шевченківського національного заповідника (м. Канів Черкаської області).
Фотодокументи (1930-1988) – це, насамперед, зображення експозицій, відвідувачів, види будівлі музею та внутрішній вигляд залів, урочисті заходи, зустрічі з діячами культури тощо. З невеликої кількості фотодокументів цікавими є світлини, що відображають церемонію дарування музею народним художником СРСР С. Коненковим скульптурної композиції “Тарас Шевченко на засланні”.
Кінодокументи (1944-1992) представлені сюжетами з кінофільмів (“Земля, яку сходив Тарас” (1964 р., 7 ч.), “І мене в сім’ї великій…” (1986 р., 3 ч.), “Гори мої високії… (Шевченків обрій)” (1992 р., 3 ч.) та кіножурналів, а також окремими кіносюжетами. На особливу увагу заслуговує кіносюжет 1944 року про перетворення окупантами музею на трудовий табір. Показано будинок музею, обнесений колючим дротом, розбиті скульптури, розкидані рукописи й цінні книги тощо.
В рубриці “Документальні виставки” представлено он-лайнову виставку фотодокументів до 150-річчя від дня смерті Т. Г. Шевченка.
Крім того, в рубриці “Публікації” Ви зможете ознайомитись з тематичним оглядом фотодокументів до 148 річниці перепоховання Т. Г. Шевченка.
Звернувшись до архіву, Ви матимете змогу замовити копії документів для використання їх в оновленні експозиції музею, організації документальних виставок, творчих зустрічей, вечорів пам’яті, теле– і радіопередач, ілюстрування публікацій тощо.

Відзначення річниць перепоховання праху великого Кобзаря стало національною традицією. У травні 1861 року відбулася «остання подорож» поета Україною, вкінці якої на Чернечій горі поблизу м. Канева він знайшов свій вічний спочинок. До цієї події публікується добірка фотодокументів з фондів Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного. Репрезентовані світлини дозволяють побачити, як з плином часу змінилося місце поховання Кобзаря.

Труна з тілом поета біля церкви Різдва Христового
в м. Києві. 7 травня 1861 р.
од. обл.0-055475
Могила Т. Г. Шевченка на Чернечій горі
поблизу м. Канева. Київської губернії. 1861 р.
од. обл.2-045136
Могила Т. Г. Шевченка
поблизу м. Канева. Київської губернії. 1893 р.
од. обл.0-162004
Робітничі кореспонденти з м. Миколаєва
під час відвідання могили Т. Г. Шевченка. 1939 р.
од. обл.0-016259
Пам’ятник на могилі Т. Г. Шевченка
після звільнення м. Канева від нацистів.
Київська область. 1943 р. од. обл.0-144450
Мітинг на могилі Т. Г. Шевченка в м. Каневі
присвячений відзначенню пам’яті поета
у 87-мі роковини перепоховання його праху з Петербурга в Україну.
Київська область. 20 червня 1948 р
од. обл. 0-057465
Поділитися: