До Дня працівників ракетно-космічної галузі України

12 квітня в Україні відзначається День працівників ракетно-космічної галузі, який припадає і на Міжнародний день космонавтики. В цьому році також виповнюється 55 років з дня першого польоту людини в космос. Становлення космічної галузі України розпочалося у 1937 р. зі створення в Харківському авіаційному інституті Харківської реактивної групи під керівництвом Г. Ф. Проскури, яка здійснила запуск великої стратосферної ракети під Харковом. Згодом на Південному машинобудівному заводі в Дніпропетровську сконструйовано і виготовлено понад 400 штучних супутників землі. Великий внесок в освоєння космічного простору зробили такі видатні вчені країни, як С. П. Корольов, В. М. Челомей, М. К. Янгель, Ю. В. Кондратюк, В. Ф. Уткін, Г. Є. Лозино-Лозинський. Українські підприємства й організації «Комунар», «Арсенал», «Моноліт», Євпаторійський космічний центр брали участь у підготовці запуску першого штучного супутника Землі, виведеного на орбіту 4 жовтня 1957 р. З початку 1960-х рр. вони почали розробку й виробництво систем керування, бортової автоматики та приладів для космічних об’єктів і комплексів. 12 квітня 1961 р. російська модифікована міжконтинентальна балістична ракета Р-7, обладнана приладами наших підприємств «Комунар» і «Арсенал», вивела на навколоземну космічну орбіту першого в історії людства космонавта Юрія Гагаріна. А далі – рік у рік нові прилади, запуски і польоти. Чимало тутешніх вихідців побували в космосі зі стратегічними завданнями як дослідники, командири й члени екіпажів і орбітальних станцій. Серед космонавтів згадаємо П. Р. Поповича, Г. Т. Берегового, Г. С. Шоніна, В. О. Ляхова, Л. Д. Кизима, Л. І. Попова, В. В. Васютіна, О. О. Волкова, А. С. Левченка, А. П. Арцебарського. Україна – визнана в світі космічна держава, що входить до п′ятірки провідних країн на ринку космічних послуг і технологій. До української ракетно-космічної галузі належать 40 підприємств і спеціалізованих установ, 7 конструкторських бюро, серед них – всесвітньо відоме КБ «Південне» та виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод» у Дніпропетровську. Тут створюють і серійно виробляють ракети-носії, космічні апарати, системи управління, орієнтації і траєкторних вимірювань. Великими досягненнями українських фахівців стало створення космічних апаратів «Січ-1», «Океан-0», «АУОС», ракетоносіїв «Зеніт З SL», «Дніпро», «Циклон-1» та «Мікрон». Вже за часів незалежності, 29 лютого 1992 р. створено Національне космічне агентство України (з 2011 р. – Державне космічне агентство України), а в серпні 1995 р. вперше під юрисдикцією нової держави здійснено запуск супутника дистанційного зондування Землі «Січ-1», що дозволило замкнути на національному рівні повний цикл космічної системи – від розробки й виготовлення до експлуатації і розповсюдження обробленої інформації. Так Україна зміцнила свої позиції космічної держави на міжнародній арені. Крім того, не менш важливим стало формування космічної галузі фундаментальної науки: у квітні 1996 р. Національне космічне агентство України і Національна академія наук України заснували Інститут космічних досліджень і Національний центр управління польотами космічних апаратів у Євпаторії. І вже 1997 р. здійснив політ перший космонавт України Л. К. Каденюк. З огляду на півстолітній досвід й досягнення можемо говорити про власну потужну українську школу авіабудування й космічної техніки, що дозволить країні стати активним учасником реалізації сучасної космічної політики Європи. У фондах ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного зберігається значний масив фотодокументів, дотичних до цієї тематики. Пропонована добірка має за мету пунктирно означити можливі напрями досліджень технічного і людського ресурсу галузі й особливо виокремити гуманітарний вимір космонавтики – її значення для суспільного життя країни.