«ПИСАТИ МУЗИКУ – ЦЕ ЖИТИ»
(до 120-річчя від дня народження Андрія Штогаренка)

«Писати музику – це повинно стати органічною потребою митця,

композитор зобов’язаний завжди бути в творчому стані…»

Андрій Штогаренко.

15 жовтня 1902 року народився талановитий композитор Андрій Якович Штогаренко, талант якого сформувався під впливом традицій української народної музики та музичної класики. Головною особливістю його творчості став інтерес до національної історії та життя українського народу.

Любов до музики було закладена ще в дитячі роки, коли родина Штогаренків створила власний самодіяльний ансамбль народних інструментів. Граючи на балалайці, мандоліні, гітарі, баяні, члени родини виконували для публіки як класичні і побутові п’єси, так і народні твори. Спочатку коло слухачів обмежувалося друзями та сусідами, але поступово слава аматорського колективу зростала. Гурт роз’їжджає з концертами по промислових центрах Півдня України, шахтарських селищах і містах Донбасу. З семи років маленький Андрійко назавжди зв’язав своє життя з музикою.

На думку музикознавців, творчість композитора Андрія Штогаренка є своєрідною сполучною ланкою між українською класикою та сучасністю. У його творах ясно відчутна опора на український пісенний фольклор, особливо на пласт, пов’язаний з історичними піснями. Для композитора характерні змішані форми, такі як концерт-сюїта та симфонія-кантата. Його музика сповнена внутрішньої енергії, оптимізму та відрізняється тембровою барвистістю, опорою на національні мелодійні обороти.

Значна кількість вокальних, симфонічних і вокально-симфонічних творів композитора присвячена патріотичній тематиці. У хоровій музиці А. Штогаренко прагнув відтворити гострий драматизм, конфліктність, героїчну атмосферу. Саме таке бачення симфонічної музики можна відмітити у кантаті Андрія Яковича «Україно моя».

Прикладом ліричної творчості композитора є сюїта для симфонічного оркестру «Пам’яті Лесі Українки», сюїта № 4 для струнного оркестру, поема для струнного оркестру «Пам’яті Кобзаря». Лірика А. Штогаренка часом світла, спокійна, епічно-врівноважена, часом – схвильована, емоційно напружена і навіть скорботна, але майже завжди забарвлена в мужні суворі тони.

У творчому доробку композитора – шість симфоній, низка інших симфонічних, вокально-симфонічних, інструментальних і біля 150 різноманітних вокальних творів (пісенних, романсових, хорових та ансамблевих), що завоювали визнання, щире захоплення слухачів. Його музика й досі звучить в інтерпретації багатьох колективів, видатних солістів, співаків та інструменталістів, у концертних залах, театрах, по телебаченню і радіо, записана на платівки.

До ювілею Андрія Яковича Штогаренка пропонуємо добірку аудіовізуальних документів «Писати музику – це жити» з колекції Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного.

«Чотири українські танці для скрипки і фортепіано», інструментальний твір.
Композитор А. Штогаренко,
виконавці О. Горохов (скрипка), С. Сільванський (фортепіано). 1979 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 34122, од. зб. М –15345
«Козачок», інструментальний твір.
Композитор А. Штогренко,
Виконавці М. Безверхній (скрипка), С. Сільванський (фортепіано). 1985 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 37251, од. зб. Г-16404

«Якби мені черевички», пісня.
Композитор А. Штогаренко,
автор тексту Т. Шевченко,
виконавець З. Гайдай.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 3141, од. зб. Г-1510

Радіопередача, присвячена 80-річчю від дня народження
композитора А. Штогаренка. 1992 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 326654, од. зб. М-15091


«Веснянка, Модерато. Фа мажор», інструментальний твір.
Композитор А. Штогаренко. 1993 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 815, од. зб. КД-100


«Коломийка», інструментальний твір. Композитор А. Штогаренко,
виконавець камерний ансамбль «Крейслер-тріо»: О. Горохов (скрипка), Н. Денисюк (альт), Н. Корабліна (фортепіано). 1993 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 4590, од. зб. КД-845
Copyright © 2021 Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г.С. Пшеничного.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International