«ЙОГО ГОЛОС – ДІАМАНТ» ДО 90-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ  АНАТОЛІЯ СОЛОВ’ЯНЕНКА

«Його серце назавжди віддане Україні»

Світлана Солов’яненко

Йому аплодували в міланському «Ла Скала» та в нью-йоркському «Метрополітен-опера», він співав у найкращих театрах світу. Анатолій Солов’яненко був знаменитим лірико-драматичним тенором, а шанувальники часто називали його українським соловейком. Йому пропонували залишитися в Італії і виступати в більшості країн світу, але серце Анатолія Борисовича назавжди було віддане Україні.

Народився Анатолій Солов’яненко 25 вересня 1932 року в Донецьку в сім’ї шахтаря. Змалку захоплювався музикою, брав участь у художній самодіяльності, співав дискантом. Після закінчення школи 1949 року вступив у Донецький політехнічний інститут на гірничий факультет і продовжує брати уроки у соліста Донецького оперного театру О. Коробейченка.

У 1962 році вперше бере участь у концерті художньої самодіяльності Донецької області у Києві, де виконав кілька романсів, зокрема Я. Степового на слова І. Франка «Розвійтеся вітром». З січня 1962 року Анатолій Солов’яненко півроку стажується в Італії в театрі «Ла Скала» у відомого співака Дженнардо Барра.

На київській сцені Анатолій Солов’яненко дебютує 22 листопада 1963 року в ролі герцога Мантуанського в опері Дж. Верді «Ріголетто», виконання якої світові знавці співу визнали вершиною майстерності. В січні 1964 року Солов’яненко знову перебуває на стажуванні в Італії. 1965 року стає переможцем конкурсу естрадної пісні «Неаполь проти всіх» в Італії. І не дивлячись на приголомшливі пропозиції європейських оперних театрів, він повертається в Україну. За більш ніж тридцять років роботи в Київському оперному театрі Солов’яненко створив 18 оперних партій, записав 18 грамплатівок з аріями, романсами, українськими піснями. Серед найкращих його партій – Андрій («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Фауст (в однойменній опері Ш. Гуно), Альфред («Травіата» Дж. Верді), Надір («Шукачі перлин» Ж. Бізе), Рудольф («Богема» Дж. Пуччіні) та ін.

Особливе місце в репертуарі А. Солов’яненка посідали пісні та романси на тексти Т. Шевченка. Співакові були близькими пристрасна й глибоко людяна поезія Кобзаря. Все, що наполегливо шукав Солов’яненко в українській народній пісні та українському романсі – задушевність, ліричну простоту і природність, щирість почуттів, – він переніс у партію Андрія, і вона засяяла до того незнаними гранями завдяки талантові співака. Незмінний успіх у слухачів мав романс Я. Степового «Ой, три шляхи» на слова Т. Шевченка. Цей дуже популярний серед виконавців твір Солов’яненко наповнював щирою простотою, задушевністю, викликаючи в серцях почуття доброти й співчутливості.

А ще Анатолій Солов’яненко безмежно любив українську пісню. Він був неперевершеним виконавцем українських народних пісень і мріяв здійснити гастрольне турне Україною «Золоті голоси слов’янських народів». З його грудей на всю потугу виконувались такі пісенні шедеври, як «Повій, вітре, на Вкраїну», «Місяць на небі», «Ой ти, дівчино…», «Задзвонили дзвони», «Як ішов я з Дебречина», «На горі діброва» та багато-багато інших.

Цінною скарбницею для вивчення творчого шляху і неймовірного таланту Анатолія Солов’яненка є фонди ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного. В архівних фотодокументах Анатолій Солов’яненко постає перед нами в сценічних образа Фауста (в однойменній опері Ш. Гуно), Маріко (Дж. Верді «Трубадур»), герцога Мантуранського (Дж. Верді «Ріголетто»). Також цікавими є світлини оперного співака перед виступом у Київському театрі опери і балету ім. Т. Шевченка, під час виступу в Дніпропетровському органному залі та ін.

Завдяки колекції фонодокументів поціновувачі таланту митця можуть почути виконання пісні герцога Мантуанського в опері Дж. Верді «Ріголетто» (1966 р.), записи романсу Я. Степового «Ой, три шляхи», українських народних пісень «Місяць на небі» (1986 р.), «Ой, ти, дівчино…» (1968 р.), «Задзвонили дзвони», «Як ішов я з Дебречина» (1985 р.), «Їхав козак на війноньку» (1983 р.) та багато інших творів. Окремої уваги заслуговує інтерв’ю співака про роботу над постановкою опери Дж. Верді «Трубадур» 1994 року запису.

Ознайомитися з творчим доробком і життєвим шляхом оперного співака допоможе і значна колекція кінодокументів, що назавжди закарбували його під час виступів на сцені: телефільми виробництва студії Укртелефільм «Народний артист СРСР Анатолій Солов’яненко» (1978, арх. № 7676, режисер А. Ващенко), «Дума» (1986 р., арх. № 1000, режисер О. Бійма), «Анатолій Солов’яненко. На сцені і поза сценою» (1990 р., арх. № 11869, режисер Ж. Бебешко); концертна програма «Співає Анатолій Солов’яненко» (1970 р., арх. № 6035, режисер А. Федоров); кінофільм «Сторінки італійського щоденника» (1968 р., Укркінохроніка, арх. № 4174, режисер В. Сичевський) та ін.

До 90-річчя від дня народження Анатолія Солов’яненка пропонуємо ознайомитися з добіркою аудіовізуальних документів «Його голос – діамант» із фондів ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного.

Задзвонили дзвони, українська народна пісня.
Виконавець: А. Солов’яненко (тенор) у супроводі Київського оркестру народних інструментів, диригент Я. Орлов.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 8139, од. зб. Г-2650
Три шляхи, пісня, композитор Я. Степовий, автор тексту М. Граков.
Виконавець: А. Солов’яненко (тенор), народний артист СРСР, соліст Державного театру опери та балету УРСР імені Т. Г. Шевченка, М. Равін (фортепіано).
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 7249, од. зб. Г-2457
Пісенька Герцога з 3 дії опери «Ріголетто», композитор Дж. Верді.
Виконавець: А. Солов’яненко, соліст Київського театру опери та балету імені Т. Г. Шевченка, заслужений артист УРСР (тенор) у супроводі симфонічного оркестру. 1966 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 16679, од. зб. М-5778
Ой ти, дівчино, романс, композитор А. Кос-Анатольський, автор тексту І. Франко.
Виконавець: А. Солов’яненко, соліст Київського театру опери та балету імені Т. Г. Шевченка, заслужений артист УРСР (тенор) у супроводі Заслуженого симфонічного оркестру УРСР, диригент – заслужений діяч мистецтв УРСР С. Турчак. 1968 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 17175, од. зб. М-5833
Їхав козак на війноньку, українська народна пісня.
Виконавець: А. Солов’яненко, соліст Київського театру опери та балету імені Т. Г. Шевченка, народний артист СРСР (тенор) у супроводі оркестру народних інструментів Держтелерадіо УРСР, диригент В. Гуцал. 1981 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 11392, од. зб. Г-3607
Як я ішов з Деречина, українська народна пісня.
Виконавець: А. Солов’яненко, соліст Київського театру опери та балету імені Т. Г. Шевченка, народний артист СРСР (тенор) у супроводі Державної заслуженої капели бандуристів. 1985 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 11775, од. зб. Г-3667
Місяць на небі, українська народна пісня.
Виконавець: А. Солов’яненко, народний артист СРСР (тенор), у супроводі Державної заслуженої капели бандуристів УРСР, художній керівник і головний диригент – народний артист УРСР М. Гвоздь. 1986 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 37064, од. зб. М-16299
Інтерв’ю з солістом Київського театру опери та балету імені Т. Г. Шевченка, народним артистом СРСР А. Солов’яненком про роботу над постановкою опери Дж. Верді «Трубадур». 1994 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 32657, од. зб. М-15093
Copyright © 2021 Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г.С. Пшеничного.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International