ДОКУМЕНТАЛЬНА ВИСТАВКА «ЇЇ НАЗИВАЛИ «САЛОМЕЯ» ДО 150-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ СОЛОМІЇ КРУШЕЛЬНИЦЬКОЇ

Соломія Амвросіївна Крушельницька. 1911 р. ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл.0-183

«Її голос – сильне, соковите і дзвінке драматичне сопрано, здатний до різноманітних вокальних відтінків. Вона не женеться за голосовими ефектами, а весь свій художній інтелект переливає у глибоко відчутий нею образ героїні. Це робить її ідеальною співачкою, бо вона однаково прекрасно і співає, і грає»

(варшавські газети про Соломію Крушельницьку)

23 вересня виповнюється 150 років від дня народження славетної оперної діви – Соломії Амвросіївни Крушельницької, однієї з найвидатніших оперних співачок світу. Своїм мистецтвом вона зачарувала провідні оперні центри світу: Мілан, Рим і Неаполь, Париж і Ніцу, Краків і Варшаву, Одесу і рідний для неї Львів, Нью-Йорк, Буенос-Айрес і Сантьяго. Її спів любили, нею захоплювалися й аплодували стоячи, вона була неперевершена на сцені і в житті. Життєвий та артистичний шлях Соломії Крушельницької – це яскраві та незабутні сторінки історії музичної культури України.

Соломія Крушельницька народилася 1872 року в селі Білявинці (тепер – Тернопільська область). За життя Соломію Крушельницьку здебільшого називали Саломеєю і вона себе так називала. Це ім’я зазначене і в документі про хрещення. Одна з останніх прижиттєвих світлин співачки підписана її рукою: «Цьомаю сердечно всіх і вся. Ваша Саломея». Її батько, священик греко-католицької церкви Амвросій Крушельницький, виховав разом із дружиною Теодорою Марією вісім дітей. Базові знання батько викладав дітям вдома особисто, а мати, яка добре грала на фортепіано, подбала про їхню музичну освіту.

Під час навчання у Тернопільської гімназії Соломія Крушельницька приділяла увагу не лише загальноосвітнім предметам, а й музиці. Вже в десять років вона співала в організованому її батьком хорі «Руська бесіда». Її музичні успіхи були настільки безперечними, що батько відправив дочку вчитися до Львівської консерваторії – гімназію вона закінчила екстерном. Під час навчання у консерваторії 13 квітня 1892 р. в ораторії Генделя «Месія» відбувся сольний виступ Соломії Крушельницької, а 15 квітня 1893 р. – перший оперний дебют в ролі Леонори в опері Доніцетті «Фаворитка».

Восени 1893 р. Соломія їде до Італії, де її вчителем стала знаменита Фауста Креспі. Італійська школа дала їй дуже багато. Вона говорила про себе: «Я італійська співачка – за природою здібностей, за методом, вибором, за захопленням». Але потім обов’язково додавала: «Я родом із галицького Поділля». І майже завжди закінчувала концерт українськими піснями.

У другій половині 1890-х рр. почалися тріумфальні виступи Соломії Крушельницької на сценах театрів світу: Італії, Іспанії, Франції, Португалії, Польщі, Австрії, Єгипту, Аргентини, Чилі в операх «Аїда», «Трубадур» Дж. Верді, «Фауст» Ш. Гуно, «Страшний двір» С. Монюшка, «Африканка» Д. Мейєрбера, «Манон Леско» і «Чіо-Чіо-Сан» Дж. Пуччіні, «Кармен» Ж. Бізе, «Електра» Р. Штрауса та інших. Найбільші сцени світу – нью-йоркська «Метрополітен опера», лондонський «Ковент-Гарден» та міланський «Ла Скала» вважають за честь її прийняти, і виступи проходять з аншлагами. З першого до останнього свого виступу Соломія Крушельницька одягала лише костюми, розроблені нею особисто і спеціально для неї пошиті. До виступів вона готувалася неймовірно ретельно: не дозволяла собі жодних слабкостей, дотримувалася дієти та режиму. Приїжджала до місця виступу за дві години до початку і сама наносила грим і макіяж.

1908 р. Соломія Крушельницька радикально змінила весь сучасний оперний репертуар. Джакомо Пуччіні, чию оперу «Чіо-Чіо-сан» чотири роки тому на прем’єрі освистали, вирішив переробити свій твір і спробувати змінити ставлення до нього. Друзі порекомендували йому довірити партію Чіо-Чіо-сан саме Крушельницькій. Але повторити свій рекорд – 17 викликів на біс – їй не вдалося. Викликали лише сім разів – але всіх артистів разом із композитором, який потім подарував співачці свій портрет із написом «Неперевершеній та найчарівнішій Баттерфляй». Репертуар Соломії Крушельницької нараховував понад 60 різнохарактерних партій, а за чудове виконання найважчого для нестійких голосів Вагнера її удостоїли звання «Вагнерівська примадонна ХХ століття».

У 1910 р. Крушельницька взяла шлюб із відомим італійським адвокатом, тонким знавцем музики, ерудованим аристократом Чезаре Річчоні. Оселилися вони у В’яреджо, де співачка придбала віллу, яку назвала «Саломеа». 1920 р. Крушельницька в зеніті слави покидає оперну сцену, виступивши востаннє у неапольському театрі в улюблених операх «Лорелея» і «Лоенгрін». Далі присвятила себе камерній концертній діяльності, гастролювала Україною, Європою, Америкою.

1938 р. чоловік Соломії Крушельницької раптово помер. Щоб розвіятись, вона вирішила з’їздити до родичів у Львів і через початок Другої світової війни не змогла повернутися до Італії. Під час німецької окупації Львова співачка дуже бідувала, тому давала приватні уроки вокалу.

У післявоєнний період Соломія Крушельницька почала працювати у Львівській державній консерваторії ім. М. Лисенка. Студенти були у захваті, а консерваторські кадровики займалися звичною справою – збирали матеріал та писали характеристики. В Італію її, італійську громадянку, ніхто не випускав, а давати радянське громадянство їй не поспішали. Коли 1948 р. таки змилостивилися, зажадали підписати документи про передачу вілли та всього майна радянській державі. Лише 1951 р. вона отримала звання «Заслужений діяч мистецтв УРСР». А в жовтні їй нарешті офіційно надали звання професора. Професором вона встигла побути лише місяць – 16 листопада 1952 року померла від раку горла.

Соломія Крушельницька похована на Личаківському цвинтарі у Львові. На пам’ятнику зображено Орфея з лірою в руці. У Тернополі проводять конкурс імені Соломії Крушельницької, її ім’я носить Тернопільський мистецький фаховий коледж, Львівський національний академічний театр опери та балету і щорічний міжнародний конкурс музикантів. Вулиці Крушельницької є у Києві, Львові, Рівному, Тернополі, Бучачі.

До ювілейної дати примадонни європейської оперної сцени Соломії Крушельницької пропонуємо виставку архівних документів «ЇЇ НАЗИВАЛИ «САЛОМЕЯ» з фондів ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного. У фотодокументах співачка постане у знаменитих образах мадам Батерфляй з опери Дж. Пуччіні «Чіо-Чіо-сан», Амалії з опери Дж. Верді «Бал-маскарад», Сеятви з опери Д. Мейєрбера «Африканка», Адрієни з опери Франческо Чілеа «Адріана Лекуврер», Аїди з однойменної опери Дж. Верді, Кармен з однойменної опери Ж. Бізе, Гальки з однойменної опери С. Монюшка, Валентини з опери Д. Мейєрбера «Гугеноти». В експозиції також представлені портретні світлини Соломії Крушельницької та знімки у родинному колі (кінець 1890-х рр.), із чоловіком Чезаре Річчоні (1910-ті рр.) та композитором Дж. Пуччіні (1904 р.).

У розділі фонодокументів презентовано аудіозаписи виступів Соломії Крушельницької: монолог Чіо-Чіо-сан із однойменної опери, арія Тоски з опери «Тоска» Дж. Пуччіні (1909 р.), арія Аїди з І дії опери «Аїда» Дж. Верді (1909 р.), арії Адрієни з І та IV дій опери «Адріана Лекуврер» Ф. Чілеа (1909 р.), арія Брунгільди з ІІІ дії опери «Валькірія» Р. Вагнера (1906 р.) та українська народна пісня «Ой, летіли білі гуси» (1927 р.).

Доповнять враження про артистку фрагменти з кінофільму «Пісня подолянки» (1966 р., Укркінохроніка, режисер Р. Фощенко), присвяченому творчому і життєвому шляху Соломії Крушельницької.

Арія Аїди з І дії опери «Аїда» (італійською мовою), композитор Дж. Верді. Виконавець: С. Крушельницька у супроводі симфонічного оркестру. 1909 р. ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 4035, од. зб. Г-1624
Арії Адрієни з І та IV дії опери «Адріана Лекуврер» (італійською мовою), композитор Ф. Чілеа. Виконавець: С. Крушельницька у супроводі симфонічного оркестру. 1909 р. ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 4039, од. зб. Г-1624
Арія Брунгільди з ІІІ дії опери «Валькірія» (італійською мовою), композитор Р. Вагнер. Виконавець: С. Крушельницька у супроводі симфонічного оркестру. 1906 р. ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 4042, од. зб. Г-1624
«Ой, летіли білі гуси», українська народна пісня. Виконавець: С. Крушельницька в інструментальному супроводі. 1927 р. ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 3200, од. зб. Г-1517
Монолог Чіо-Чіо-сан з опери «Чіо-Чіо-сан» Дж. Пуччіні. Виконавець: С. Крушельницька в інструментальному супроводі. ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 3187, од. зб. Г-1516
Арія Тоски з опери «Тоска», композитор Дж. Пуччіні. Виконавець: С. Крушельницька в інструментальному супроводі. 1909 р. ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 3188, од. зб. Г-1516
Copyright © 2021 Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г.С. Пшеничного.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International