Ukrainian
English22 ТРАВНЯ – ДЕНЬ ПЕРЕПОХОВАННЯ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Здається – кращого немає
Нічого в Бога, як Дніпро
Та наша славная країна…
Тарас Шевченко
22 травня День перепоховання Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі, символічна дата його повернення в Україну.
Поета було поховано на Смоленському цвинтарі у Петербурзі, а через п’ятдесят вісім днів, за клопотанням друзів і шанувальників, прах Шевченка було перевезено в Україну. Ця подія мала значний резонанс. У багатьох містах і селах труну зустрічали багатолюдні процесії й відправлялися панахиди. З Києва 8 (20 травня) 1861 року останки Кобзаря на пароплаві «Кременчук» перевезли до Канева.
Відзначання дати перепоховання Тараса Шевченка завжди мало велике значення для українського народу, це було не лише комеморативною акцією, а й символом незнищенності України, її духовних цінностей. 1971 р. 22 травня було оголошено націоналістичним святом, а його відзначення заборонено. Усіх, хто приходив у цей день вшановувати пам’ять Шевченка, розганяла міліція й була загроза арешту. Відзначення Дня перепоховання Тараса Шевченка було відновлено1989 р.
Для Тараса Шевченка Україна – найбільша святиня, найбільша цінність, найбільша любов і бентега. Візія України присутня в кожному його творі. Слово Шевченка гаряче і живе – серед нас, як дороговказ, як моральна підтримка, як впевненість у перемозі і щасливому майбутньому.
Пропонуємо вашій увазі добірку фонозаписів творів Кобзаря у виконанні видатних українських акторів із архівної фонотеки.
СОНЦЕ ЗАХОДИТЬ, ГОРИ ЧОРНІЮТЬ
Читає: Олександр ГАЙ.
Запис: 1960 р.
Тривалість звучання: 0’58 хв.
Архівний номер: Од. зб. 3177, од. обл. М-6744.
Датується за місцем автографа у «Малій книжці» серед творів 1847 р. та часом перебування Шевченка з 22 червня 1847 р. по 11 травня 1848 р. в Орській фортеці, орієнтовно: кінець червня – грудень 1847 р., Орська фортеця.
Вперше надруковано за «Малою книжкою» у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова. – СПб., 1867. – С. 403 і того ж року у виданні: Поезії Тараса Шевченка. – Львів, 1867. – Т. 2. – С. 222 – 223
[Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. – К., 2003. – Т. 2: Поезія 1847 – 1861. – С. 35; 573.]
В НЕВОЛІ ТЯЖКО (З ЦИКЛУ «В КАЗЕМАТІ»)
Читає: Олександр ГАЙ.
Запис: 1960 р.
Тривалість звучання: 0’44 хв.
Архівний номер: Од. зб. 3177, од. обл. М-6750.
Датується за місцем автографа в окремому рукопису циклу «В казематі» та часом ув’язнення Шевченка з 17 квітня по 30 травня 1847 р. в казематі III відділу, орієнтовно: 19–30 травня 1847 р., С.-Петербург.
Вперше надруковано за «Більшою книжкою» в журналі «Основа». – 1861. – № 5. – С. 14.
Вперше введено до збірки творів у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова. – СПб., 1867. – С. 396 і того ж року у виданні: Поезії Тараса Шевченка. – Львів, 1867. – Т. 1. – С. 241 (в обох виданнях подано за «Більшою книжкою»).
[Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. – К., 2003. – Т. 2: Поезія 1847–1861. – С. 11-20; 549–570.]
І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОЖДЕННИМ ЗЕМЛЯКАМ МОЇМ В УКРАЙНІ І НЕ В УКРАЙНІ МОЄ ДРУЖНЄЄ ПОСЛАНІЄ
Читає: Кость СТЕПАНКОВ.
Запис: 1989 р.
Тривалість звучання: 15’53 хв.
Архівний номер: Од. зб. Г-3762, од. обл. 12478.
Датується за автографом: 14 грудня 1845 р., В’юнище.
Вперше надруковано у збірці «Новые стихотворения Пушкина и Шевченки» (Лейпциг, 1859. – С. 24 – 34).
Вперше введено до збірки творів у виданні: Поезії Тараса Шевченка. – Львів, 1867. – Т. 1. – С. 9 – 16. У Росії вперше надруковано без купюр у виданні: Шевченко Т. Кобзарь. – СПб., 1907. – С. 260 – 267.
[Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. – К., 2003. – Т. 1: Поезія 1837–1847. – С. 348–354; С. 737–740.]
