«УКРАЇНУ ЧУТИ В КОЖНІЙ МЕЛОДІЇ»

«Микола Лисенко змінив козацьку шаблю на диригентську паличку і зброєю в боротьбі за незалежність України зробив народну пісню»

М. Лисенко (праправнук композитора)

22 березня Україна і світ відзначає день народження видатного українського композитора Миколи Віталійовича Лисенка. Сьогодні, як ніколи, стали актуальними слова духовного гімну України – «Боже великий, єдиний, нам Україну храни» («Молитва за Україну»), музику до якого створив Микола Лисенко. Микола Віталійович Лисенко народився 1842 р. в селі Гриньки (нині Глобинський район Полтавської обл.). В дев’ять років Микола написав свій перший музичний твір «Польку». Остаточно національне самовизначення Лисенка відбулося у 14 років, коли, гостюючи з троюрідним братом Михайлом Старицьким у дядька Андрія Романовича, вони цілу ніч читали заборонені вірші Тараса Шевченка, «захоплюючись і формою, і словом, і сміливістю змісту». Молодий Микола Лисенко, що звик до російської чи французької мови, був особливо зачарований музичною звучністю і силою простого народного слова», – згадував Михайло Старицький. Микола Лисенко не тільки вивчав український фольклор, пропагував його, науково досліджував, а й опрацьовував і формував національно-народну основу музичної мови своєї творчості. У вокально-хоровій спадщині Миколи Лисенка окрім трьох кантат і 18 хорів на Шевченкові тексти нараховується ще й 12 оригінальних хорових творів на тексти українських поетів. Причому два з них – «Жалібний марш» на слова Лесі Українки і кантата «До 50-х роковин смерті Т. Шевченка» – також присвячені Кобзареві. У творчому доробку Миколи Віталійовича Лисенка – понад 100 романсів. Особливо слід відзначити романси на поезії Тараса Шевченка різноманітні за темами, образами, музичними формами. Миколу Віталійовича називають одним із фундаторів українського професійного театру, зокрема і оперного. Він написав 11 опер, а співпрацюючи з трупами корифеїв українського театру, уклав музику ще до 10 драматичних вистав. Головного свого дітища – опери «Тарас Бульба» – композитор так й не побачив. Натомість надзвичайною популярністю користується й досі «Лисенкова» «Наталка Полтавка», яка стала класикою українського оперного мистецтва. З ім’ям Лисенка пов’язана доба становлення професійної музики, театру та мистецької освіти в Україні. У зібранні ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного зберігається понад сімдесят аудіовізуальних документів, присвячених митцю. До 180-річчя від дня народження композитора пропонуємо ознайомитися з добіркою аудіовізуальних документів «Україну чути в кожній мелодії» та прослухати два фонозаписи пісень з опери Миколи Лисенка «Наталка Полтавка».

«Ой, я дівчинка полтавка» пісня Наталки з опери М. Лисенка «Наталка Полтавка» у виконанні О. А. Петрусенко у супроводі оркестру Київського державного театру опери та балету УРСР імені Т. Г. Шевченка, під керівництвом заслуженого артиста УРСР В. Я. Йориш. (1937-1939 рр., перезапис 1994 р.)

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од.обл. 31234, од. зб. М-14926

«Видно шляхи полтавськії», пісня з опери М. Лисенка «Наталка Полтавка» у виконанні О. А. Петрусенко у супроводі оркестру Київського державного театру опери та балету УРСР імені Т. Г. Шевченка, під керівництвом заслуженого артиста УРСР В. Я. Йориш.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од.обл. 24819, од. зб. Г-6273

Copyright © 2021 Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г.С. Пшеничного.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International