ДОБІРКА АРХІВНИХ ДОКУМЕНТІВ ДО 130-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ М. ЛИТВИНЕНКО-ВОЛЬГЕМУТ

Марія Литвиненко-Вольгемут, легендарна українська оперна співачка, перша солістка Українського драматичного театру імені М. К. Садовського, з унікальним сопрано діапазону у 2 октави, народилася в Києві 13 лютого 1892 року.

Семирічною майбутня зірка почала співати у церковному хорі, з 14-ти років виконувала партії Наталки («Наталка-Полтавка» М. В. Лисенка), Оксани («Запорожець за Дунаєм» С. С. Гулака-Артемовського), роль Галі («Назар Стодоля» Т. Г Шевченка) тощо у виставах українського аматорського музично-драматичного гуртка. Від 1908 до 1912 рр. вчилася співати у Київській музичній школі М. А. Тутковського, акторську майстерність їй викладала сама М. К. Заньковецька.

У 1912–1914 рр. – музично-драматичний театр ім. М. К. Садовського, 1914–1916 рр. Марія Іванівна – актриса петроградського Театру музичної драми, на сцені якої дебютувала з партією Купави в опері М. А. Римського-Корсакова «Снігуронька» і була високо оцінена Ф. І. Шаляпіним. Кілька місяців у 1916 та 1917, 1922–1923 рр. співала у Київському оперному театрі, а 1917 р. разом із режисером Лесем Курбасом організувала театр «Державна українська музична драма». 1920 р. у складі нею ж створеної трупи «Першого трудового кооперативу українських артистів» виступала у м. Вінниці, потім – солістка Харківської російської опери, гастролі з Українським державним театром опери та балету. Водночас з 1926 р. Марія Литвиненко-Вольгемут виступала і в Українському народному театрі, і в Першому пересувному державному робочому оперному народному театрі, з яким побувала у більшості українських міст. З 1935 по 1953 рр. – солістка Київського державного академічного театру опери та балету ім. Т. Г. Шевченка. Під час Другої світової війни співачка їздила з концертами на Південно-Західний фронт. Пізніше її радо зустрічали міста України, Кавказу, Уралу, Сибіру й закордоння.

Репертуар української оперної діви нараховував близько 80-ти партій. Серед них – Наталка («Наталка-Полтавка» М. В. Лисенка), Одарка («Запорожець за Дунаєм» С. С. Гулака-Артемовського), Ліза («Пікова дама» П. І. Чайковського), Купава («Снігуронька» М. А. Римського-Корсакова), Аїда («Аїда» Дж. Верді), Варвара («Богдан Хмельницький» К. Ф. Данькевича), Турандот («Турандот» Дж. Пуччіні), Мирослава («Золотий обруч» Б. М. Лятошинского) та інші всесвітньо відомі й поціновані твори, включно з камерними та українськими народними піснями: романси М. В. Лисенка, Я. С. Степового, К. Г. Стеценка, М. В. Леонтовича, О. С. Даргомижського, П. І. Чайковського, М. А. Римського-Корсакова, С. І. Танєєва, С. В. Рахманінова, Ц. А. Кюї та ін.; твори західноєвропейських композиторів, зокрема Ф. Шуберта, Й. Брамса, Ф. Шопена та Е. Гріга. Їй присвячували твори Л. М. Ревуцький, Б. М. Лятошинський, Г. І. Майборода, Ю. С. Мейтус тощо.

Її надзвичайно багатий і однаково потужний у всіх регістрах голос відзначений винятковою глибиною й виразністю, що робить його пізнаваним серед сотень талановитих і вправних. А таких було немало, і всі вони вирізнялися неординарністю обдарування. Партнерами по сцені Марії Литвиненко-Вольгемут у різні часи були Р. М. Белицький, В. П. Борищенко, М. Т. Голинський, Б. Р. Гмиря, М. С. Гришко, М. І. Донець, Б. Я. Златогорова, В. Д. Кадмина, Ю. С. Кипоренко-Даманський, І. С. Козловський, В. Ф. Любченко, В. І. Матвєєв, О. Г. Мосін, А. В. Нежданова, П. М. Норцов, І. С. Паторжинський, М. Д. Роменський, О. Д. Ропська, Л. А. Руденко, П. К. Саксаганский, Л. В. Собинов, О. С. Чишко та багато інших.

Творчість Марії Іванівни концертуванням не обмежувалась. Вже у 1920–1922 рр. вона викладала у Вінницькій народній консерваторії, у 1930-х рр. навчала молодь Харкова й Києва, а з 1944 р. по 1964 р. була професором Київської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського.

На щастя, унікальний голос Марії Литвиненко-Вольгемут записано на платівках, що зберігаються у колекції Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного.

Крім того, дослідникам буде цікаво дізнатися, що є тут довоєнна й повоєнна кінохроніка, а також записи, зроблені під час війни (фільми та кіносюжети), що дають уявлення про творче та громадське життя видатної артистки. Так, про суспільне визнання може свідчити присутність Марії Іванівни у складі делегації творчих працівників поряд із М. П. Бажаном, П. Г. Тичиною, О. Є. Корнійчуком, О. А. Петрусенко, І. С. Паторжинським на урядовому засіданні (Збірник кіносюжетів, арх. № 3319, сюж. ІІ; кіножурнал «Радянська Україна», арх. № 119, сюж. І). У 1944 р. було знято кінофільм «Київ», присвячений життю міста в перші дні після визволення від нацистів, де зафіксовано роботу Київського державного академічного театру опери та балету ім. Т. Г. Шевченка, зокрема М. І. Литвиненко-Вольгемут та І. С. Паторжинського під час репетиції нової опери «Наймичка». Віншування народної артистки СРСР М. І Литвиненко-Вольгемут з нагоди 50-річчя від дня народження показано у кіножурналі «Радянська Україна» за 1946 р. (арх. № 285). Її діяльність як депутата Київської міської ради (кіножурнал «Радянська Україна», арх. № 433), педагога (кіножурнал «Радянська Україна», арх. № 458), участь в урочистих заходах та гастролях (кіножурнали «Радянська Україна», арх. №№ 620, 717) тощо відобразилася у багатьох кадрах минулого.

Найвідоміші партії у виконанні видатної киянки пропонуємо послухати й сьогодні, у день народження співачки.

Аріозо Оксани з опери «Запорожець за Дунаєм». Композитор С. Гулак-Артемовський. Виконує М. Литвиненко-Вольгемут у супроводі оркестру, 1930–1940-і рр. (перезапис 1982 р.).
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 24406, од. зб. М-11010

Пісня «Віють вітри» з опери «Наталка Полтавка». Композитор М. Лисенко. Виконує М. Литвиненко-Вольгемут у супроводі оркестру, 1930–1940-і рр. (перезапис 1982 р.).
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 24414, од. зб. М-11011

Пісня Одарки з 3-ї дії опери «Запорожець за Дунаєм». Композитор С. Гулак-Артемовський. Виконує М. Литвиненко-Вольгемут (сопрано) у супроводі оркестру Київського державного академічного театру опери та балету УРСР ім. Т. Шевченка, диригент – В. Йориш, 1936–1957 рр.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 28148, од. зб. М-12837

Підготувала провідний архівіст сектору публікації документів Л. В. Любарська

Copyright © 2021 Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г.С. Пшеничного.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International