TsDKFFA logo

Центральний державний кінофотофоноархів України
імені Г. С. Пшеничного - виставки on-line

 Головна  |  Про архів  |  Контакти |  Вакансії  |  Анонси | Мапа сайту 

До 85-річчя від дня народження українського композитора О. І. Білаша



Олександр Іванович Білаш народився 6 березня 1931 р. в селищі Гридизьк Полтавської області у співучій селянській сім’ї. Перші спроби музикування робив ще в дитинстві. Професійні навички почав здобувати у шістнадцять років в Київській музичній школі для дорослих, потім – Житомирське музичне училище ім. В. С. Косенка і Київська Державна консерваторія ім. П. І. Чайковського. Від 1950 до 1961 рр. О. Білаш викладає теорію музики в Київському педагогічному інституті. Протягом 1976—1994 рр. обіймає посаду голови правління Київської організації Спілки композиторів України.

О. Білаш – автор насамперед пісень і романсів. Головним шедевром О. Білаша вважають пісню на слова Д. Павличка “Два кольори”. Так само популярними стали “Ясени”, “Впали роси на покоси”, “Ластівку”, “Забіліли сніги”, “Розплелись, розсипались, розпались, наче коси, вересневі дні” та багато інших.

Серед авторів поетичних текстів, які озвучив Білаш, поезії Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка, О. Олеся, О. Фета, С.Єсеніна, А. Малишка, О. Підсухи, Д. Павличка, Л. Забашти, М. Ткача, І. Драча, М. Стельмаха, Є. Гуцала, Б. Олійника та безлічі інших авторів, як відомих, так і аматорів. Окрім того, він і сам писав вірші: в період між 1977 та 2001 рр. вийшло десять поетичних збірок, серед них – “Мелодія”, “Криниця”, “Ластів'яні ноти”, “Мамине крило” тощо. У 2000 р. О. Білаша було прийнято до Національної спілки письменників України.

Писав О. Білаш багато академічних творів. Так, консерваторію закінчив симфонічною поемою “Павло Корчагін”, творами для симфонічного оркестру “Скерцо”, “Весняна сюїта”, балетна сюїта “Буратіно”.

Не раз звертався композитор до опери. Великих написав дві: “Гайдамаки” за поемою Т. Шевченка (1965 р., лібрето В. Шевчука) та “Прапороносці” за романом О. Гончара (1985 р., лібрето Б. Олійника). Інші – опера-балет “Буратіно” (1988 р.) та оперета “Чиста криниця” (1976 р.). За словами дослідників, О. Білаш привніс в оперу природний, невимушений, не вичавлений програмними вимогами мелодизм, так притаманний творчому стилю самого композитора.

Особливо ж цікавими є зразки моноопери – “Балада війни” на слова І. Драча (1971 р.) та “Сповідь білого тюльпана” за повістю Ч. Айтматова (1999 р.).

Іншим великим твором О. Білаша стала ораторія “Вишневий вітер” на слова І. Драча “На смерть поета”, присвячена Т. Шевченку (1989 р.). До вокально-симфонічних творів композитора також належать кантати “Надвечірні дзвони” (“Голод-33”) на слова В. Бровченка та “Поклони” на слова І. Франка (1994 р.). Інструментальними творами яскраво концертного спрямування є “Вокаліз” для мецо-сопрано та симфонічного оркестру (1965 р.) і два фортепіанні концерти (1978 р., 1983 р.). У творчому доробку О. Білаша є місце й музиці для дітей: присвячений онуці фортепіанний цикл з дев'яти п'єс “Тетянчин альбом” (2000 р.), а також два пісенні цикли “Алфавітні усмішки” (1993 р.) та “Пшениченька” (1997 р.), низка програмних творів на сюжет улюбленої дитячої казки “Буратіно”: балетна (1963 р.) та симфонічна (1986 р.) сюїти, а також мюзикл 1995 р.

Творчість О. Білаша пов′язана з іще одним видом мистецтва: у його доробку музика до кінофільмів “Катя-Катюша”, “Роман і Франческа”, “Сейм виходить з берегів”, “Сон”, “Бур'ян”, “Легендарний Севастополь”, “Небезпечні гастролі”, “Дума про місто”, “Вир” та багатьох інших.

Він пише і для радіопередач, до п'єс українських драматургів: “Ніч на Івана Купала” М. Стельмаха, “Дороги, які ми вибираємо” М. Зарудного, “Жарти жартами” О. Підсухи, “Не лишай мене в дорозі” Ю. Мушкетика тощо, думає про створення оперети. Першою стала “З піснею в серці”, за нею були “Дзвони Росії” та “Легенда про Київ”.

Серед виконавців пісень композитора – Д. Гнатюк, К. Огнєвий, М. Кондратюк, А. Мокренко, Ю.  Гуляєв, В. Тіткін, О. Таранець, М. Ритвицький, Л. І. Остапенко. Співали й біт-групи тих років. Так, шлягером у репертуарі ВІА “Кобза” була пісня О. Білаша “Люби мене – не покинь”.

Герой України, Лауреат Республіканської та Всесоюзної комсомольських премій, лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка, народний артист СРСР, народний артист України Олександр Білаш помер 6 травня 2003 р. і похований на Байковому кладовищі. Його ім′я носить Градизька гімназія, там же розташовано літературно-меморіальний музей О. І. Білаша, а на київському будинку, де мешкав композитор, встановлено меморіальну дошку. Свій внесок у збереження пам′яті про класика української музичної культури робить і Центральний державний кінофотофоноархів України
імені Г. С. Пшеничного, у фондах якого налічується кількадесят фотографій офіційних і “без краватки”, а також понад сотню аудіозаписів творів О. Білаша – як широко відомих, так і призначених для вужчого кола шанувальників.



1.Український композитор О. І. Білаш з родиною за обіднім столом. Київ, 50-і рр. ХХ ст.
Автор зйомки С. Бєлозьоров.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 2-110660
2.Композитор О. І. Білаш і письменник О. М. Підсуха серед акторів Тернопільського українського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка. Зліва направо сидять О. І. Білаш, О. М. Підсуха, А. М. Ластівка, Я. Т. Геляс, Я. Т. Коваленко; стоять В. Д. Ясменський, С. І. Онипко, П. І. Загребельний, М. О. Вениславський, художник Данилишин. м. Тернопіль, 1960 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-178743
3. Делегати V з′їзду композиторів України у перерві між засіданнями. Зліва направо О. І. Білаш (2-й), А. Й. Кос-Анатольський. Київ, грудень 1968 р.
Автор зйомки Я. Б. Давидзон.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-209421
4. О. І. Білаш – український композитор, заслужений діяч мистецтв УРСР вдома з дочкою. Київ, 1969 р.
Автор зйомки С. Бєлозьоров.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-122694
5.Український композитор, заслужений діяч мистецтв УРСР О. І. Білаш у робочому кабінеті. Київ, 1969 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-122692
6. Український композитор, заслужений діяч мистецтв УРСР О. І. Білаш під час зустрічі з робітниками одного з київських заводів. Київ, 1969 р.
Автор зйомки С. Бєлозьоров.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-122695
7. О. І. Білаш – український композитор, заслужений діяч мистецтв УРСР під час роботи. Київ, 1969 р.
Автор зйомки С. Бєлозьоров.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 2-110196
8. Український композитор, заслужений діяч мистецтв УРСР О. І. Білаш і заслужена артистка УРСР Л. І. Остапенко під час розучування нової пісні. Київ, 1969 р.
Автор зйомки С. Бєлозьоров.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-122696
9. Композитор О. І. Білаш (праворуч) і письменник О. Т. Гончар під час бесіди. Київ, 70-і рр. ХХ ст.
Автор зйомки Е. І. Малишевський.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-151239
10. Український композитор, заслужений діяч мистецтв УРСР О. І. Білаш. Київ, 70-і рр. ХХ ст.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-178456
11. Український композитор, заслужений діяч мистецтв УРСР О. І. Білаш дає автографи делегатам ХХІ з′їзду ЛКСМ України. Київ, 1970 р.
Автор зйомки Е. І. Малишевський.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-151073
12. Учасники VІ з′їзду Спілки композиторів України (зліва направо) заслужений діяч мистецтв УРСР О. І. Білаш, Л. О. Грабовський, заслужений діяч мистецтв УРСР В. С. Губаренко у перерві між засіданнями. Київ, 30 січня 1974 р.
Автор зйомки А. Б. Піддубний.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-165267
13. Голова Комітету з Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка академік М. З. Шамота вручає диплом і почесний знак лауреата премії композитору О. І. Білашу. Київ, 25 березня 1975 р.
Автор зйомки Ю. П. Мосенжик.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-139073
14. Український композитор, народний артист УРСР О. І. Білаш (праворуч) і поет Д. В. Павличко за роботою. Київ, вересень 1987 р.
Автор зйомки Ю. П. Мосенжик.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-213139