TsDKFFA logo

Центральний державний кінофотофоноархів України
імені Г. С. Пшеничного

 Головна  |  Про архів  |  Контакти |  Вакансії  |  Анонси | Мапа сайту 
 

Л. Г. Касян

До 100-річчя від дня народження Павла Івановича Муравського

30 липня виповнюється 100 років від дня народження та 80 років творчо-педагогічної діяльності видатному хормейстеру сучасності, патріарху українського хорового мистецтва, Герою України, народному артисту України, лауреату Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка та Міжнародної премії ім. В. І. Вернадського, повному кавалеру орденів «За заслуги», дійсному члену Академії мистецтв України, професору Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського Павлу Івановичу Муравському.

Учень Левка Ревуцького та Григорія Верьовки Павло Муравський майже століття продовжує справу своїх великих вчителів. Він сам уже давно став живою легендою української хорової музики, патріархом хорового мистецтва, «музичним Конфуцієм» ХХ ст.

З ім’ям Павла Івановича Муравського, як довголітнього художнього керівника і головного диригента, пов’язане творче становлення і розквіт таких прославлених колективів як Державна академічна хорова капели «Трембіта», Державна заслужена академічна хорова капела «Думка», Академічний хор Національної радіокомпанії ім. П. Майбороди, Студентський хор диригентсько-хорового факультету Національної музичної академії ім. П. І. Чайковського.

Маестро виховав близько тисячі диригентів-хормейстерів, розробив унікальну методику природно-акапельного співу на основі української народної традиції хороспіву, створивши школу акапельного співу – хорову школу Павла Муравського.

З різними творчими колективами П. І. Муравський виконав і записав на платівки, касети, компактдиски понад тисячу хорових творів різних авторів.

У видавничому центрі «Просвіта» (м. Київ) 2012 року вийшло в світ унікальне видання: Павло Муравський «Чистота співу – чистота життя» (обсяг 832 с.) – це органічне поєднання мемуаристики й методології хороведення, розкриття власного творчого методу, суті хорової школи Павла Муравського.

Діяльності П. І. Муравського присвячена ґрунтовна монографія професора Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського Ольги Бенч «Павло Муравський. Феномен одного життя» (К.: Дніпро, 2002. – 662 с.) та велика кількість статей у періодичних виданнях.

У Центральному державному кінофотофоноархіві України ім. Г. С. Пшеничного знаходиться масив аудіовізуальних документів (близько 500 од. об.), що презентують діяльність П. І. Муравського. Переважно це аудіозаписи різних хорових колективів під орудою видатного диригента. У фонотеці архіву представлені народні пісні, твори вітчизняних та зарубіжних композиторів: С.  С. Гулака-Артемовського, М. В. Лисенка, М. Д. Леонтовича, Л. М. Ревуцького, Б. М. Лятошинського, О. А. Кошиця, М. Ф. Колесси, К. Г. Стеценка, О. Й. Нижанківського, А. К. Вахнянина, А. Й.  Кос-Анатольського, М. В. Дремлюги, Г. І. Майбороди, С. П. Людкевича, В. Д. Кирейка, М. М. Скорика, А. Моцарта, Л. Бетховена, Дж. Верді, Й. Штрауса, Р. Шумана, Д. Россіні, Ш. Гуно, О. Лассо, К. Дебюссі, К. Сен-Санса, М. І. Глінки, П. І. Чайковського, С. І. Танєєва, С. В. Рахманінова, О. М. Скрябіна, І. Ф. Стравинського, Д.  Д. Шостаковича, В. Я. Шебаліна, Р. К. Щедріна.

Дослідники мають можливість порівняти фонозаписи одного й того ж твору у виконанні різних колективів у різний час. Наприклад, українську народну пісню на слова Т. Г. Шевченка «Заповіт» у виконанні Державної хорової капели «Трембіта», 1960 р. (од. зб. 2919, од. об. М-6112) і Студентського хору Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського 2004 р. (од. зб. КД-182, од. об. 1190); Вальс Йогана Штрауса «Згадай, як весною» у виконанні Державної академічної хорової капели «Трембіта», солістка Л. В. Журбенко 1961 р. (од. зб. 3521, од. об. М-7376) та Державної заслуженої академічної хорової капели «Думка», солістка В. А. Ручко, 1965 р. (од. зб. М-9563, од. об. 22011) та ін.

Окрему групу (понад 60 од. об.) становлять аудіозаписи духовних хорових творів Д. Бортнянського, М. Березовського, А. Веделя, О. А. Архангельського, О. Т. Гречанінова, О. А. Кошиця.

Цікавими є аудіодокументи, що зафіксували виступи П. І. Муравського на творчому вечорі, присвяченому 70-річчю від дня народження Б. Р. Гмирі (од. зб. М-10725, од. об. 23989), та в радіопередачі, присвяченій пам’яті великого артиста (од. зб. М-9874, од. об. 222882).

Фотодокументи відтворюють моменти виступів, репетицій гастрольних поїздок творчих колективів, очолюваних П. І. Муравським.

Серед шести кінонодокументів про життя та творчість видатного хормейстера-диригента найбільш інформативними є документальний фільм студії «Укртелефільм» «Муки і радощі Павла Муравського», режисер О. Пугач (1995 р., од. обл. 12321) та телесюжет, знятий Республіканською студією телебачення, «Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка – Павло Муравський» (1979 р., од. обл. 7315). Стрічка «Муки і радощі Павла Муравського» побудована як розповідь головного героя про своє життя та етапи творчості, містить численні фотографії різних років, кадри кінохроніки, фрагменти репетицій та виступів Павла Івановича, а також розповідь про родину митця, його вчителів та учнів, малу батьківщину – село Дмитрашківку Вінницької області. У телесюжеті «Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка – Павло Муравський» включено коротку розповідь про диригента, фрагменти виконання хором під управлінням П. І. Муравського «Щедрика» Миколи Леонтовича та інтерв’ю з митцем.

У фільмі «Борис Гиря», режисер О. Бійма (1983 р., од. обл. 9549) йдеться про дружбу й плідну творчу співпрацю П. І. Муравського та Б. Р. Гмирі.

У кінодокументах, присвячених видатному українському композитору й хоровому диригенту М. Д. Леонтовичу, зокрема телесюжетах «Криниця Леонтовича» (1987 р., од. обл. 11655), «М. Д. Леонтович» (1988 р., од. обл. 11654), документальному фільмі «Смерть на світанку» режисера І. Негреску (1992 р., од. обл. 11418) зафіксовано процес роботи П. І. Муравського разом зі своїми колективами над творами митця, репетиції та концертне виконання «Щедрика», «Прелюдії» та ін. П. І. Муравський ділиться роздумами про творчість корифея української музики, розкриває роль творчості й постаті Миколи Леонтовича у виборі своєї життєвої долі та власного мистецького кредо.

Пропонуємо невелику фотодобірку із фондів ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного.