TsDKFFA logo

Центральний державний кінофотофоноархів України
імені Г. С. Пшеничного

 Головна  |  Про архів  |  Контакти |  Вакансії  |  Анонси | Мапа сайту 

До 50-річчя створення “Київського торта”

Із середини 70-х рр. минулого століття потяг “Київ – Москва” позаочі звався “тортовозом”. Його пасажирів впізнавали за трепетними обіймами із заповітними круглими коробками “Київського торта”.

Достеменно історія виникнення смаколика непевна. Натомість маємо кілька версій. За першою, подібно до багатьох великих відкриттів, прототип торта з’явився помилково – через недбальство, недотримання технології виготовлення яєчного білка для бісквітів, забутого на ніч без холодильника. Вранці 1965 року начальник бісквітного цеху Київської кондитерської фабрики ім. Карла Маркса (сьогодні — Київська кондитерська фабрика Roshen) К. М. Петренко разом із помічницею Н. Чорногор замаскували засохлі коржі масляним кремом, ваніллю й солодкими квітами. Проте за офіційною версією, поява рецепту відбулася значно раніше, у 1956-у, в результаті наполегливих експериментів. А вже 1973-го Рада Міністрів УРСР у справах винаходів та відкриттів видала кондитерам фабрики ім. Карла Маркса Ганні Курило й Галині Фастовець-Калиновській авторське свідоцтво.

Версія третя. Той же 1956-й. Знаменитий “Київський” вигадала 17-річна учениця кондитера Надія Чорногор, яка влаштувалася на підприємство після невдалої спроби вступити до медінституту. Спершу професія ніяк не давалася дівчині в руки: бісквіт кришився, крем розповзався, глазур – туди ж… Та за півроку Надія полишила думки про студентство, розробивши рецептуру нового невагомого горіхового торта. За перші пробні зразки найвищою нагородою проголосували покупці, відтак –бронзове і трохи згодом, у 1976 р., – золоте фахове визнання на республіканському конкурсі кондитерських виробів. Надія Чорногор все життя пропрацювала на одному місці, створивши власноруч понад мільйон тортів, контролюючи особисто кожну партію.

Рецептура “Київського торта” весь час зазнавала змін. Первісно використовували кеш’ю, спеціально привезені з Індії. Коли постачання горіхів припинилося, їх замінили на вітчизняний фундук. У сімдесятих кондитери вдосконалили процес приготування білково-горіхової суміші, згодом почали експериментувати з арахісом і з кеш’ю. Однак дорогі горіхи підвищували собівартість торта, тож на фабриці повернулися до фундука. Ліщина ж виявилася не по кишені хлібокомбінату, і її замінили на дешевий арахіс. Тільки “родоначальниця” “Київського” – кондитерська фабрика ім. К. Маркса – трималася до останнього, випускаючи торти з лісовим горіхом. Якийсь час експериментували з курагою, але споживач такого сприйняти не захотів. Інші зміни в рецептурі відбулися на вимогу санітарної служби: яєчний крем поступився важкому масляно-вершковому. Він і став індикатором економічної ситуації перебудовних і подальших часів, псуючись від дешевих рослинних жирів і желе, а не цукатів. А замість порошка какао почали використовувати терту какао-веллу. Але хрусткі легкі горіхово-білкові коржі все ж готувалися за рецептурою 1956 р., яку й дотепер тримають у суворій таємниці.

Змін зазнав і дизайн упаковки. На оригінальній коробці було зображення пішохідного мосту, який веде з Подолу на Труханів острів. Нову прикрашає символ Києва – листя каштана.

Незважаючи на промислові масштаби, виготовлення торта відбувається за принципом “французької булочної” – вдень випікають горіхово-білкові заготовки, а вночі аж до 7 ранку спеціальні бригади оформляють готові перемащені кружала кремом. За добу “складають” близько 18 тонн тортів. Колись кожен кондитер мав свій “кремовий почерк”: комусь хотілося намалювати троянди, іншому – волошки. За результатами опитування споживачів технологи корпорації затвердили еталон – той самий, з рожевими, блакитними і білими квітами та шоколадним обідком. Макет уніфікованого візерунка знаходиться на фабриці як єдино можливий впізнаваний вигляд торта, в тому числі й задля додаткового захисту від підробок.

За радянських часів фірмовий торт “Київський” випікали на фабриці ім. Карла Маркса, але київский хлібокомбінат теж налагодив випуск популярних солодощів. Однак, за словами кондитерів фабрики, їхні торти виготовлялися прискіпливіше, з більшою любов’ю. Крім того, кожен виріб мав особистий логотип майстра.

“Київський торт” миттєво підкорив увесь Радянський Союз, ставши гарантією безвізового входу до найвищих бюрократичних кабінетів. Ця солодка валюта, втім, у ті роки не так часто з’являлася у вільному продажу, збираючи щоразу шалені черги. Він регулярно постачався до столу Генерального секретаря ЦК КПРС Л. І. Брєжнєва та міністра закордонних справ А. А. Громика. Спеціально до 70-річчя генсека, приміром, у 1976 р. спорудили триярусний п’ятикілограмовий пляцок із 70-и шматків.

Зараз “Київський торт” можна купити у будь-якому супермаркеті міста, і без черги. З 1999 р. (саме тоді фабрика ім. Карла Маркса увійшла до складу корпорації Roshen) оригінальна рецептура була повністю відновлена, і фундук повернувся в коржі.

Усім поціновувачам пропонуємо добірку фотодокументів із фондів ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, щоб зазирнути до звичайно прихованої “кухні” створення улюбленого символа, в прямому значенні відчути атмосферу й пересвідчитися у високій майстерності людей своєї справи. Хоча своїх секретів вони нам не відкриють…




1.Група працівників цеху експортних виробів на Київській кондитерській фабриці ім. Карла Маркса. До 1935 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 2-12649
2. Працівниця Київської кондитерської фабрики ім. Карла Маркса за роботою. 1944 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-148395
3. Бісквітна лінія на Київській кондитерській фабриці ім. Карла Маркса. 1950-і рр.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-227190
4. Фасувальниці цукеркового цеху Київської кондитерської фабрики ім. Карла Маркса Л. Насад (ліворуч) і Л. Костюкова за сортуванням продукції. 23 жовтня 1954 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-59329
5. Кондитери Київської кондитерської фабрики ім. Карла Маркса П. Ляшенко та Л. Кошова оформляють торти “Трійка” і “Червона шапочка”. 26 грудня 1956 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 2-48319
6. Обсмажування бобів какао на барабані у цеху Київської кондитерської фабрики ім. Карла Маркса. Грудень 1958 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 2-79401
7. “Київські торти” – продукція Київської кондитерської фабрики ім. Карла Маркса. На передньому плані – один з авторів торта, майстер бісквітного цеху К. Петренко. 1 квітня 1960 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 2-72369
8. Стіл попередніх замовлень у гастрономі № 9 м. Києва. За роботою – продавці Л. Билюба і Н. Жилчинська. 4 листопада 1965 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-101933
9. Внутрішній вид одного з цехів Київської кондитерської фабрики ім. Карла Маркса. 23 жовтня 1967 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-102089
10. Кондитерський відділ у гастрономі “Залізничний”. Київ, червень 1969 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 2-114338
11. Бригадир кондитерів Київської кондитерської фабрики ім. Карла Маркса Г. Чемерисова (на передньому плані) і робітниця В. Гулова прикрашають торти “Київські”. 8 жовтня 1970 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-126789
12. Бригадир дільниці тортів Київської кондитерської фабрики ім. Карла Маркса Г. Чемерисова (зліва направо) і члени її бригади Є. Глущенко і В. Смирнова оформляють “Київські торти”.13 жовтня 1971 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 2-134577
13. Бригадир дільниці тортів Київської кондитерської фабрики ім. Карла Маркса Г. Чемерисова готує торти до відправки у магазини. 27 квітня 1973 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-113759
14. Робітниці Київської кондитерської фабрики ім. Карла Маркса готують “Київські торти” до відправки у торговельні мережі. 4 листопада 1981 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-206810
15. Члени комсомольсько-молодіжної бригади Київської кондитерської фабрики ім. Карла Маркса О. Копистка (ліворуч) і О. Карбет на лінії з виготовлення цукерок. Березень 1987 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-187143