TsDKFFA logo

Центральний державний кінофотофоноархів України
імені Г. С. Пшеничного - виставки on-line

 Головна  |  Про архів  |  Контакти |  Вакансії  |  Анонси | Мапа сайту 

Тематичний огляд аудіовізуальних документів
із фондів Центрального державного кінофотофоноархіву України
імені Г. С. Пшеничного до 100-х роковин від дня смерті
та 160-річчя від дня народження І. Я. Франка



2016 року відзначаємо дві ювілейні дати життя українського поета, прозаїка, драматурга, перекладача, вченого-історика, фольклориста, етнографа, економіста, історика літератури й літературного критика, журналіста, редактора і видавця і, нарешті, публіциста й політика Івана Яковича Франка (27 серпня 1856 р. – 28 травня 1916 р.). Іван Франко – знакова, харизматична постать у новітній історії України, не тільки літературній і загальнокультурній, а й політичній. Всебічно обдарований письменник і науковець, феноменальна продуктивність та обшир інтересів якого виняткові навіть у світовому контексті, він став одним з перших українських професійних політиків, співзасновником і головою першої української політичної партії (РУРП – Русько-української радикальної партії), був прихильником феміністичного руху, адептом ідеї емансипації людини й суспільства в цілому від усіх форм соціального, економічного, політичного, освітнього, релігійного тощо обмежень.

Син сільського коваля зумів вирости до європейського інтелектуала і, здобувши без перебільшення загальногромадської ваги авторитет, спричинився до світоглядних переламних рухів зламу століть в усіх галузях культури й політики в Україні. Ще за життя Франка йменували “галицьким Шевченком”, “великим Каменярем” та “українським Мойсеєм”. Був так само “революціонером” і, зрештою, “не-Каменярем” і удостоїться ще не одного означення, бо кожне наступне покоління щоразу запитує його в осмисленні себе й називає мовою свого привласнення.

У фондах ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного зберігається близько двохсот аудіовізуальних документів, присвячених життю і творчості І. Я. Франка. Більше сотні світлин представлені портретними фото різних років, родинними знімками, груповими разом із громадськими й культурними діячами, а також низкою фотодокументів, що фіксують місця, пов′язані з І. Я. Франком, відображають процеси посмертного вшанування, канонізації і витворення свого образу кожною новою добою.

Серед аудіозаписів маємо понад 35 радіопостановок та зразків художнього читання творів І. Я. Франка й пісень на його вірші у виконанні акторів столичних і регіональних театрів, оперних та естрадних артистів, серед яких визнані метри Б. С. Ступка, К. П. Степанков, А. М. Роговцева, О. І. Сердюк, В. М. Добровольський, О. Я. Кусенко, М. О. Задніпровський та ін. (“Украдене щастя”, 1979 р., радіовистава, од. обл. 35913; “Лис Микита”, 1954 р., радіокомпозиція, од. обл. М-1503; “Захар Беркут”, 1980 р., радіовистава, од. обл. 36039; “Безмежнеє поле”, пісня у виконанні народного артиста СРСР Ю. О. Гуляєва, 2000 р., од. обл. 3194 тощо).

Понад 30 кінодокументів, що повністю або частково стосуються Івана Франка, становлять фільми і сюжети з кіножурналів “Радянська Україна” та окремі телесюжети різних років; уривки з інших біографічних і тематичних кінофільмів, предмет висвітлення яких нерозривно пов′язаний з його постаттю. Загалом ці документальні картини представляють класичну структуру біографічного радянського фільму. Прикметою такої традиційної форми є ретельність фактографії з усталеним непоширеним ідеологічним супроводом – тезами описового характеру. Візуальний ряд стрічок містить великий масив фотодокументів: портрети різних періодів життя, світлини рідних, друзів і колег, культурних і громадських діячів; архівні фото й сучасні зйомки міст, вулиць, будинків, позначених присутністю І. Я. Франка. Цінними також є оприлюднення оригіналів й фотокопій різних документів, автографів письменника, унікальних прижиттєвих й пізніших видань творів і праць; так звані мета-реалії – документальні засоби другого порядку: свідчення нащадків, уривки вистав і художні читання за творами Івана Франка. Все це надає часові зримої конкретики, робить його фактурним і випуклим, обрамлюючи особистісну історію в історичний контекст (“Іван Франко”, 1956 р., реж. Л. Островська, од. обл. 2890; “Іван Франко”, 1981 р., реж. Е. Дмитрієв, од. обл. 8905; “Вогонь в одежі слова”, 1987 р., режисера І. Грабовський, од. обл. 10549 тощо).

Аудіовізуальні документи ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного завжди будуть цікавими, а подекуди й основними джерелами для дослідників, видавців, у тому числі для створення документальних виставок, фільмів, теле- і радіопередач.



Перелік фонодокументів

Пісня “Ой, ти, дівчино” (композитор – А. Й. Кос-Анатольський, автор тексту – І. Я. Франко)
у виконанні заслуженого артиста УРСР Д. М. Гнатюка в супроводі естрадного оркестру (1959 р., од. обл. М-5127)

Художнє читання оповідання І. Я. Франка “Історія кожуха”
у виконанні народного артиста УРСР О. І. Сердюка (1953 р., од. обл. М-404)



Перелік фотодокументів


1. Іван Франко. 1870 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 2-26500
2. Іван Франко під час навчання у Львівському університеті. 1876 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 2-154299
3. Іван Франко з дружиною Ольгою, синами Андрієм, Тарасом, Петром та дочкою Ганною.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-245210
4. Українські письменники (зліва направо) М. М. Коцюбинський, І. Я. Франко та український фолькльорист і етнограф В. М. Гнатюк.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 2-26512
5. Українські письменники І. Я. Франко та О. Ю. Кобилянська. м. Львів, 1898 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 5-1844
6. Український письменник І. Я. Франко (зліва) і композитори О. М. Колесса і С. Ф. Людкевич. м. Львів, 1913 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-178571
7. Український письменник, громадський і політичний діяч Іван Франко (1856–1916).
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 2-26517
8. Хворий письменник І. Я. Франко диктує свої твори синові Андрію. 1908–1916 рр.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 2-162963
9. Іван Франко в останні роки життя.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 2-26511
10. Будинок колишньої гімназії в м. Дрогобич, де навчався український письменник І. Я. Франко. Дрогобицька обл. (тепер – Львівська область), 24 липня 1956 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-97450
11. Син і онука українського письменника І. Я. Франка науковий співробітник інституту літератури АН УРСР Тарас Іванович Франко та науковий співробітник інституту мовознавства АН УРСР Зиновія Тарасівна Франко під час підготовки рукописів Івана Франка до видавництва. Київ, 8 лютого 1958 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 2-65316