TsDKFFA logo

Центральний державний кінофотофоноархів України
імені Г. С. Пшеничного

 Головна  |  Про архів  |  Контакти |  Вакансії  |  Анонси | Мапа сайту 

ТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД ДО 115-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
УКРАЇНСЬКОГО СПІВАКА БОРИСА ГМИРІ

5 серпня виповнилося 115 років від дня народження видатного українського співака Бориса Романовича Гмирі. Творчість Бориса Гмирі – епоха в українському й світовому вокальному мистецтві. Його ще за життя називали великим Борисом, а ім’я Гмирі було відоме по всіх континентах. За 30 років сценічної діяльності митець виконав понад 600 пісень та романсів, 44 оперні партії, дав близько 400 концертів. Фірма звукозапису «Мелодія» випустила 200 платівок із записами Бориса Гмирі, які потім перевидавалися понад 120 разів. Вокальна спадщина співака надзвичайно багата й різноманітна. Широта його репертуару вражаюча. Митець виконував оперні партії і камерні твори Й.-С. Баха, Д. Верді, О. Даргомижського, Л. Деліба, Ш. Гуно В. Заремби, В.-А. Моцарта, Д. Росіні, А. Дворжака, Р. Шумана, Ф. Шуберта, Ж. Масне, М. Мусоргського, А. Рубінштейна, С. Рахманінова, М. Глінки, М. Римського-Корсакова, М. Лисенка, С. Гулака-Артемовського, К. Данькевича, Г. Майбороди, К. Стеценка, П. Чайковського та ін., українські, російські народні пісні та романси. Б. Гмиря виконав 24 музичні твори на слова Т. Шевченка, вперше в Україні на професійній сцені проспівав романс «Чуєш, брате мій» на слова Б. Лепкого. Митець співпрацював з найвизначнішими музичними та хоровими колективами України, такими як Державна заслужена капела бандуристів УРСР, Державна хорова капела «Думка» та ін.

У фондах ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного зберігається близько п’ятисот аудіовізуальних документів, присвячених життю та творчості Бориса Гмирі. Найчисельнішою, близько 450 одиниць обліку, є група фонодокументів. Це –записи окремих оперних партій, спектаклів за участю Б. Гмирі, серед яких – опера М. Лисенка «Тарас Бульба» (1960 р.) з однією із найулюбленіших ролей митця – Тараса Бульби; опера М. Римського-Корсакова «Моцарт і Сальєрі» (Б. Гмиря – Сальєрі); записи народних пісень, романсів, вокальних циклів, таких як «Пісні і танці смерті» М. Мусоргського, «Персидські пісні» А. Рубінштейна та ін.; виступи та інтерв’ю співака (1963 р., од. обл. 18790, од. зб М-7514; 1964 р., од. обл. М-23350, од. зб. 10298; 1966 р., од. обл. М-23359, од. зб. 10306) та радіопередача «Голос Гмирі» (1970 р., од. обл. 22882, од. зб. М-23350).

34 фотодокументи представлені портретними знімками Б. Гмирі різних років, фото з концертних виступів, світлинами, що зафіксували співака під час творчої праці та в образах персонажів.

16 кінодокументів, що стосуються життя та творчості Б. Гмирі, представлені сюжетами з кіножурналів «Радянська Україна», окремими кіносюжетами та документальними фільмами. Кіносюжети відтворюють виступи співака, зустрічі з шанувальниками, фрагменти репетицій, участь у культурно-громадському житті, вшанування пам’яті митця, зокрема відкриття меморіальної дошки на будинку № 15 на вулиці Хрещатик у Києві, в якому понад двадцять років жив співак, та відкриття кімнати-музею у м. Лебедині Сумської області. Два документальні фільми «Душа моя співає» (1973 р., арх. № 5213, Укркінохроніка, режисер В. Г. Стороженко), «Борис Гмыря» (1983 р., арх. № 9549, Укртелефільм, режисер О. І. Бійма) є фільмами-портретами, що детально висвітлюють життєвий і творчий шлях артиста.

Найбільш раннім документом є сюжет із кіножурналу “Радянська Україна” за січень 1939 р., № 6, арх. № 30, де зафіксовано студента Харківської державної консерваторії, переможця Всесоюзного конкурсу вокалістів Б. Р. Гмирю під час виступу.

Аудіовізуальні документи з колекції ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного можуть бути використані для організації документальних виставок, створення фільмів і телепередач, ілюстрування публікацій тощо.

Пропонуємо добірку світлин Б. Р. Гмирі та аудіозаписи вокальних творів у його виконанні у супроводі Державної хорової капели «Думка» з колекції архіву




1. Гмиря Б. Р. – соліст Київського театру опери і балету ім. Т. Г. Шевченка. Київ, 1937–1939 рр.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 2-28019
2. Соліст Київського театру опери і балету ім. Т. Г. Шевченка Б. Р. Гмиря в ролі Мефістофеля в опері Ш. Гуно “Фауст”. Київ, 1950 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-170732
3. Соліст Київського театру опери і балету ім. Т. Г. Шевченка Б. Р. Гмиря в ролі Бориса Годунова в однойменній опері М. Мусоргського. Київ, 1950-і рр.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-150042
4.Соліст Київського театру опери і балету ім. Т. Г. Шевченка Б. Р. Гмиря в ролі Тараса Бульби в однойменній опері М. Лисенка. Київ, 1950 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-128752
6. Соліст Київського театру опери і балету ім. Т. Г. Шевченка Б. Р. Гмиря в ролі Володимира Галицького в опері О. Бородіна “Князь Ігор”. Київ, 21 червня 1952 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-51107
7.Сцена з опери Г. Майбороди «Мілана» у постановці Київського театру опери і балету ім. Т. Г. Шевченка Б. Р. Гмиря – в ролі Рущака. Київ, 1950-і рр.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 2-156178
8. Гмиря Б. Р. – народний артист СРСР під час виступу. Київ, 1950–60 рр.
ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного, од. обл. 0-184179
9. Соліст Київського театру опери і балету ім. Т. Г. Шевченка Б. Р. Гмиря вдома за роялем. Київ, лютий 1962 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 2-109380
11. Народний артист СРСР Б. Р. Гмиря. Київ, листопад 1964 р.
ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного, од. обл. 0-91620
12. Народний артист СРСР Б. Р. Гмиря в ролі Трохима у фільмі “Наймичка”. Київ, [1964 р.].
ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного, од. обл. 2-156181

1. Українська народна пісня «Стоїть гора високая» (обробка – В. Кирейко, автор тексту – Л. Глібов) у супроводі Державної хорової капели «Думка» (перезапис 2005 р., од. зб. КД-65, од. обл. 422)



2. Українська народна пісня «Дивлюсь я на небо» (композитор – В. Заремба, аранжування – П. Муравський, автор тексту – М. Петренко) у супроводі Державної хорової капели «Думка» (перезапис 2005 р., од. зб. КД-65, од. обл. 427)



3. «Серенада» (російською мовою) (композитор – Ф. Шуберт) у супроводі Державної хорової капели «Думка» (перезапис 2005 р., од. зб. КД-65, од. обл. 433).



4. «Елегія» (українською мовою, переклад Б. Гмирі) (композитор – Л. Галле) у супроводі Державної хорової капели «Думка» (перезапис 2005 р., од. зб. КД-65, од. обл. 434).



5. Пісня «Чуєш, брате мій» («Журавлі») (композитор – Л. Лепкий, обробка – О. Кошиць, автор тексту – Б Лепкий) у супроводі Державної хорової капели «Думка» (перезапис 2005 р., од. зб. КД-65, од. обл. 436).



6. Українська народна пісня «Куди їдеш, Явтуше» (аранжування – М. Лисенко) у супроводі Державної хорової капели «Думка» (перезапис 2005 р., од. зб. КД-65, од. обл. 437).